Третій день, як третє око

Театральна Стометрівка))

Третій фестивальний день «PortoFranko» став днем важливих зустрічей, що надихають, змінюють та примушують робити висновки.

Наталія Половинка і закохані в талант кореспонденти видання

Лекція Лауреату Національної премії України ім.Т.Шевченка Наталії Половинки – однозначна подія фестивалю – прикладна та духовно щедра водночас. Справжній майстер-клас, що був корисний не тільки для професіоналів театру. Осмислення світу та творчого джерела у пані Наталіі трапляється через народну пісню, – це як молитва, якою вона віддячує Богові за свій дар; як творчий імпульс, де присутній сам митець. І, в підтвердження цього, актрисою була виконана пісня з вистави “Весілля”, яка була нещодавно поставлена в львівському театрі “Слово та голос”, яким керує сама Наталія.

Довідка: Наталія Половинка – українська співачка, актриса, педагог. Закінчила Львівську державну консерваторію ім.Лисенка, стажувалася в Центрі Є.Гротовського, якого називає своїм вчителем разом з режисером і драматургом КЛІМом та методологом музично-драматичного театру, режисером та педагогом Сергієм Ковалевичем. Актриса і музичний керівник театру ім.Л.Курбаса, художній керівник «Майстерні пісні», солістка і педагог Державної хорової капели хлопчиків та юнаків «Дударик».

[wpdevart_youtube]GHqYM4jaJbU[/wpdevart_youtube]

На цьому сильні враження не закінчилися. Вистава молодого київського режисера Давіда Петросяна «Буна” розірвала глядача майже з перших секунд. Тема родоводу та приналежності до своєі землі тут була розглянута з різних кутів: і як провина, і як обов’язок, і як прокляття, і як кайдани, і як усвідомлення себе невід’ємною частиною цього простору незалежно від того, скільки болі він приносить. Попри увесь майстерньо створений сільский побут, який давав відчуття заколоченого, маленького світу без повітря, в якому не відбувалося жодних змін вже 300 (таке враження) років, тон вистави все ж таки був оптимістичний і світлий – бо в ній відчувалася велика любовь до країни і людини.

Фото – Anastasia Mantach

Далі по плану відбулася, мабуть, найочікуваніша театральна подія фесту – вистава Еймунтаса Някрошюса “Майстер голоду», на яку глядачі, як у старі добрі часи, приїджали з різних міст. І вистава, безумовно, не залишила нікого “з холодним носом”: від бурхливих відгуків до критичних поглядів.

Фото – Anastasia Mantach

Литовські актори з величезною радою і шаною грали цю виставу – насамперед, то було все про них. Про іх одвічні пошуки. Про бажання подобатись. Про повноту і порожнечу визнання. Про акторські фантазіі з приколами та приниженнями. Спостерігаючи за іх чудовою технікою і легкістю існування, нам була (в якійсь мірі) відкрита завіса того, з якого сміття з’являються квіти акторськоі професіі. Як біль поєднується з іронією. І як “голод до гри “перекриває усі інші бажання і засоби існування настільки, що актор більше нічого не здатен робити. В цьому його трагедія і щастя, і perpetuum mobile, який дає сили жити далі. Ода акторові, завдяки любові до якого і сам Някрошюс став трошки легше і ближче.

Але завершився 3 день фестивалю ще більш унікально, неочікувано і надзвичайно атмосферно. Ніч поезофонії. Такого не було на жодному фестивалі в нашій країні так точно.

В фойє театру рівно о 00:00 глядачі, хоча ні, просто люди, які відкриті до нових емоції і готові отримати новий досвід, лежали на матрасах і подушках, вкриті ковдрою,  прекрасною музикою та текстом. Хтось реально спав, хтось ні, але абсолютно точно і ті, і інші, надихались, пройшовши вакцінацію прекрасним. До речі, цяніч пройшла без  жодного гаджета (телефони і таке інше були принципово залишені в гардеробі).
Довідка:

Posophonia. Ніч.
Фото – Artem Galkin

Ніч умовно розділилася на 3 дії. В першій – актриса Анн Беннет у супроводі ансамблю NOVA OPERA (Роман Григорів, Ілля Разумейко, Жанна Марчінська, Андрій Надольский) читала в оригіналі поезію Артюра Рембо, Самуеля Беккета та ін.

Дія 2 – український прозаїк, поет Юрій Іздрик читав свої твори у супроводі контрабасиста та перформера Аліреза Тогіяні та аккордеоніста Даміана Келлера.

Дія 3 – Циклічні цифрові завади, генератори шуму, тріск на фоні якого Діана Лотоцька (співачка, актриса) читала поезію Михайла Семенка і Ніки Турбіної.

Це був чудовий, різний але наповнений день.

Далі буде…