Свято вишиванки 2016

В минулому році наше видання приєдналося до свята «День вишианки» (започатковане 10 років тому письменницею Лесею Воронюк), опублікувавши матеріал, де відомі українці, які кожного дня, прославляють нашу країну, поділилися з читачими своїми «вишиваними» світлинами і світлими думками. (читати тут)

На сьогоднішній день це свято відмічається ще більш глобально, враховуючи і історичний контекст, і те, скільки всього зробила Леся зі своєю командою для того, щоб вийти за рамки простої формальної дати в календарі.

Для організаторів свята “День вишиванки-2016” розпочався в половогому будинку, де новонародженим українцям подарували їх перші вишиваночки. Впродовж дня планується ще багато активностей, а ми по традиції долучаємося до свята за допомогою прекрасних облич нашої України. Когось з них ви знаєте вже давно, з кимось тільки розпочинаєте знайомство, але всіх їх, окрім таланту і краси, об’єднує любов до своєї країни та бажання зробити її долю щасливою.

Олеся Жураковська, актриса театру і кіно, телеведуча: 

Коли на мені вишиванка, я в будь-якому кінці світу вдома! Я відчуваю себе часткою великої, сильної, гордої білокрилоі зграї,- древнього народу з багатою культурою і щирим серцем!!!

Олександр Пономарьов, український співак, народний артист України: 

Коли на мені вишиванка, то я не тільки внутрішньо, але і зовнішньо, відчуваю себе Українцем! Українцем з великої літери!

Ольга Комановська, актриса театра і кіно:

Коли на мені вишиванка. я відчуваю захист, відчуваю затишок… Навіть коли втома. Коли на мені вишиванка – я вдома!

Алина Астровская, певица, поэт: 

Вышиванка, для меня – это одежда с энергией и разными символами нашей культуры! В каждом из которых заложен смысл и значение! Люди всегда брали вдохновение и силу у природы! И эта связь отображена в орнаментах на рубашках! 

Женщина обладает удивительными свойствами переносить энергию окружающего мира в творчество! Когда что-то делается в ручную, а не механически, оно всегда имеет высокую цену, так как приобретает душу! Вот так и вышиванка имеет свою историю, сакральное значение и безусловно частичку души, мастерицы что её создала.

Іван Уривський, театральний режисер ( дізнатися більше про вистави Івана можно, перейшовши за посиланнями “Олеся”, а про наступну навіть переглянути відео “Тіні забутих предків“): 

Вишиванка – це закодована енергiя, пароль якоii знаходиться в серцях всiх украiнцiв.

Тала Калатай, актриса, телеведуча: 

Коли на мені вишиванка… По-перше, це красиво! Це ідентичність, це історія, це рідне, це своє!

Віра Кобзар, актриса:

Моїй вишиванці більше 45 років… Це мамина сорочка. Вона захищала у ній свій диплом у Новосибірську! Коли я у цій вишиванці, я відчуваю причетність до історії!

Костянтин Матулевський, Заслужений майстер спорту України і багаторазовий чемпіон Світу з кунгфу, лікар-рефлексотерапевт: 

Коли я одягаю вишиванку я показую свою єдність із пращурами та наступними поколіннями. Ніби знов іду шляхами радості та смутку, боротьби за волю та щастя.

Даша Трегубова, актриса телеведуча:

Вишиванка дає змогу мені, міській дитині, що народилася і все життя прожила в Києві, відчути своє коріння. Я українка і мені це подобається!:) 

Вікторія Трофіменко, кінорежисер, сценарист:

Московський кінофестиваль – це єдине місце, куди я вдягла вишиванку. В мене взагалі не має людськоі вишиванки, такої, щоб не стидно було вийти. Та й наче приводу такого, щоб аж конче. не було.
Але, коли іхали в Москву, то зрозуміла, що оце вже точно привід! Позичила у художника по костюмам “Братів” Ірини Гергель. Бо в цей час, коли ідеш в Москву з публічною місією, неможливо було нічого іншого вдягнути. Там вишиванка була, як броня, як чітке визначення, що до того, хто приіхав і яка моя позиція, так сказати невербальна заявка, що я не буду підлаштовуватись.

Я була в вишиванці, і головна актриса Наталка Половинка теж в вишиванці і в костюмі Украінскього барокко. Так шо мабуть для мене 

вишиванка – це броня, як лати воіна, а вишивка, візерунки, як приналежність до війська. Але я пацифіст і космополіт, тому користуюсь цим зважено і в виключних випадках. Бо вдягнувши вишиванку маєш відповідати ій, гідно поводитись, з тебе вже спитається не просто як з особистості, а як з представника народу. А це – відповідальність.

Павло Лі, актор, якого можна було побачити нещодавно в премьерній стрічці “Селфіпаті”):

Коли на мені вишиванка – я відчуваю себе гуцулом, як і мої предки з українських Карпат!!! Мама народилася у Ворохті і стала чемпіонкою зі стрибків з трампліну. Маю надію, що і мені вдасться досягти не менш високих рекордів у своїй галузі!

Наталя Лелюх, лікар акушер-гінеколог, засновниця та господиня Жіночого клубу з Наталею Лелюх, блоггер:

До вишиванки можна відноситись, як до оберегу, бо руки майстрині вплітають у візерунок думки, або пісні, або побажання. Коли на урочистості я вдягаю сукню моєї бабусі, то  абсолютно чесно відчуваю, як потрабляю в ніжні та турботливі обійми. До вишиванки можна відноситись, як до уніформи “своєї команди” – всі знають звідки ти, і що ти не цураєшься своєї історії і пишеш нові сторінки цієї історії, пам’ятаючи коріння. Мені завжди дуже приємно, що за кордоном нас впізнають по прапору і вищиванці і посміхаються. Мені дуже приємно, що минулорічний день вишиванки я проводила с жіночим клубом у Мінську і там мене вітали і зі святом і з тим, що я з України. І, нарешті, до вишиванки можна відноситись, як до дуже вишуканого та неймовірно жіночного одягу.

Олексій Гончаренко, Генеральный продюсер «Friends Production»:

Коли на мені вишиванка, я ще сильніше відчуваю свою спорідненість з великим, талановитим українским народом! Я – українець!

Наталя Васько, актриса театру і кіно:  

Коли на мені вишиванка, я всьому світу засвідчую, що я охрещена Україною! Я одягнена в її  історію, її славу і біль, сльози ї красу, в її невичерпну різнобарвність!!! Кожен Українець зі сходу і заходу, з півдня і півночі, з регіонів, містечок і сіл одягає білу, чисту одіж, на якій вишита сповідь його землі! Слава Україні! І Героям її Слава!