Де Крим? – Поряд. Виставка у Мистецькому Арсеналі

«Крим – це Україна» – такі плакати з’являються у громадських місцях у часовому проміжку між Днем Закоханим і 8 березня щороку. Спротив окупації півострова знаходить таку візуалізацію. Виставки, вистави та інші мистецькі події за невикорінною радянською традицією все ще прагнуть до чогось приурочити. 26 лютого вважається днем опору кримчан російській агресії. І саме в лютому «Дивовижні історії Криму» стають не частиною культурного простору.

«Дивовижні історії Криму» в Мистецькому Арсеналі – це не про спротив, мільйони переселенців і малу батьківщину, залишену за адміністративною межею. Це дещо інше, покликане не стільки нагадати, скільки не забувати про те спільне, що не розділяється кордоном на півночі Криму. Виставка про історію, природу, мистецтво й релігію півострова, що став домом для багатьох культур у різні епохи. «Золотий острів у Чорному морі», як його називали турки Османської імперії, об’єднував у собі кольорову мозаїку культур. Її частинку презентовано у залах Мистецького Арсеналу. 

Малюнки, рослини, комікси, каміння, історичний посуд і вбрання – все можна побачити (а дещо навіть приміряти) у залах Арсеналу. Розміщені в хронологічному порядку, експонати виставки демонструють ті культури, що були і є присутніми на півострові. І, що не менш важливо, розвінчують міфи про Крим, які досі  існують у колективній свідомості українців. 

Артефакти для виставки зібрані з п’ятнадцятьох українських музеїв та приватних колекцій. Створити виставку про Крим, не маючи доступу до музейних колекцій самого цього регіону – складне і важливе завдання за тих суспільно-політичних обставин, які склалися зараз. Одні з найцікавіших історичних пам’яток «мандрували» з музеїв Львова та Харкова, також є надані власниками приватних колекцій спеціально для виставки і не презентовані раніше для широкого загалу. 

Крим – це не лише географічний простір, але й відчуття, і пам’ять, і враження. З-поміж картин, старовинних примірників Корану з нотатками на полях і предметів побуту, виловлених з дна моря, в залах представлені і відео-інсталяції з Кримськими двориками, і документальні хроніки з підводних експедиції і проекції в стилі «театру тіней». Коли ми говоримо про «культуру», маємо на увазі на тільки книжки, але й шелест  сторінок, що перегортаються, не тільки народні костюми, а й погляди людей, у ці костюми вбраних, і багато чого невимовного.

Кураторки виставки ніби «між іншим» відмічають звичаї та традиції народів, що мешкали в Криму, їхні історичні передумови та навіть сорти риби, що виловлювались біля берегів Херсонесу. Освітня програма, розрахована на дорослих та дітей, буде запропонована відвідувачам у вигляді тематичних лекцій та майстер-класів з історії та культури Криму. Перший з них відбудеться вже в суботу 2 березня.

«Для мене ця виставка – руйнівниця міфів», зазначає Алім Алієв, директор Кримського Дому. І це не лише про усталені стереотипи, але й про ті міфі які «офіційно» прищеплювались радянською історіографією. Що саме і як повідомлялось викривлено з «історій Криму» кожен відвідувач може дізнатися для себе. Персональний вимір Криму – це одна з провідних ідей, яка закладена у «Дивовижні історії». 

Більше мільйона музейних предметів, значимих зразків матеріальної культури та мистецтва, залишилися у Криму, і до них немає доступу.

Чи збережуться ці важливі пам’ятки на своїй історичній батьківщині за умов окупації, ми не знаємо, оскільки навіть кількість музеїв, що функціонують в Криму, з 2014 зменшилася. Але можемо зберігати присутність Криму в серці і свідомості. 

5 дивовижних фактів про виставку «Дивовижні історії Криму»

1. На виставці присутні різні мистецькі форми –  живопис, скульптура, графіка, а також скульптура та відео-проекція. Все це органічно поєднаною.
2. 15 музеїв та інших установ, що мають власні колекції, передавали експонати для створення «Дивовижних історій», зокрема наукова бібліотека імені Вернадського.
3. Кримськотатарські костюми, представлені на виставці, можна буде приміряти і сфотографуватися в них. Але вони не стародавні, а створені сучасними майстрами спеціально для виставки. 
4. Рибний ринок в Херсонесі в буквальному сенсі годував кримських легіонерів, чиї гарнізони були розміщені в цьому місті. Деякі рецепти рибних делікатесів, якимі ласували легіонери, зберігалися донині. 
5. До організації «Дивовижних історій Криму» долучалися два міністерства – Міністерство культури та Міністерство інформаційної політики. 

І останнє, надважливе враження – присутність півострова буквально відчувається в роботі сучасної художниці, представленій наприкінці виставці. «Зоряне сяйво» – дуже суб’єктивна, і тому дуже близька кожному художня інтерпретація Криму, а саме Керчі – рідного міста художниці Марії Куликівської. В її витворі зосереджене її дитинство і становлення як особистості. Сама вона присвячує твір бабусі та батькам. Де закінчується море і починається небо? Звідки приходить «велика вода» і великі враження? Колір неба, що постійно змінюється в інсталяції, і відчуття присутності, яке триває.